виганяти

I виган`яти

-я́ю, -я́єш і виго́нити, -ню, -ниш, недок., ви́гнати, ви́жену, ви́женеш, док.

1) перех. Примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти. || Гнати кудись, до чогось, в якесь місце і т. ін. || розм. Виключати звідкись, виводити зі складу чогось.

2) перех. У процесі росту посилено витягуватися, довшати якоюсь своєю частиною (про рослини). || Прискорено вирощувати (рослини). || безос. Робити високим у процесі росту.

3) перех. і неперех., розм. Виробляти, одержувати в процесі праці значну кількість чогось.

4) перех. Вибивати що-небудь різким поштовхом, ударом.

5) перех., спец. Одержувати в процесі хімічної обробки, перегонки (горілку і т. ін.).

II в`иганяти

-яю, -яєш, док.

Бігаючи, побувати в багатьох місцях, скрізь, де-небудь. || Пробігати певний час.