виганяти

виганяти
I виган`яти
-я́ю, -я́єш і виго́нити, -ню, -ниш, недок., ви́гнати, ви́жену, ви́женеш, док.
1) перех. Примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти. || Гнати кудись, до чогось, в якесь місце і т. ін. || розм. Виключати звідкись, виводити зі складу чогось.
2) перех. У процесі росту посилено витягуватися, довшати якоюсь своєю частиною (про рослини). || Прискорено вирощувати (рослини). || безос. Робити високим у процесі росту.
3) перех. і неперех., розм. Виробляти, одержувати в процесі праці значну кількість чогось.
4) перех. Вибивати що-небудь різким поштовхом, ударом.
5) перех., спец. Одержувати в процесі хімічної обробки, перегонки (горілку і т. ін.).

II в`иганяти
-яю, -яєш, док.
Бігаючи, побувати в багатьох місцях, скрізь, де-небудь. || Пробігати певний час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "виганяти" в других словарях:

  • виганяти — I [ви/ган атие] н айу, н айеиш, док. II [виеган’а/тие] н а/йу, н а/йеиш, недок …   Орфоепічний словник української мови

  • виганяти — I = вигнати (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцину тощо), проганяти, прогнати, вигонити, гнати, випроваджувати, випровадити, випроводити, спроваджувати, спровадити, виставляти, виставити, викурювати, викурити,… …   Словник синонімів української мови

  • виганяти — дієслово доконаного виду довго бігати виганяти дієслово недоконаного виду примушувати йти геть; витягуватися; виробляти; отримувати шляхом перегонки …   Орфографічний словник української мови

  • виволивати — виганяти …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • гнати — жену/, жене/ш і гони/ти, гоню/, го/ниш, недок. 1) перех. Змушувати рухатися в певному напрямку. || перех. і без додатка, розм. Виганяти, посилати куди небудь із якоюсь метою. || розм. Спрямовувати рух чого небудь. 2) перех. Примушувати швидко… …   Український тлумачний словник

  • гнати — I 1) (змушувати рухатися в певному напрямку), гонити, турити, витуряти, турляти; ганяти (туди й назад / багато разів) Пор. підганяти I 2) (добувати переганянням), гонити, виганяти, вигнати, відганяти, відгонити, відігнати, курити, викурювати,… …   Словник синонімів української мови

  • виганяння — я, с. Дія за знач. виганяти …   Український тлумачний словник

  • виганятися — I в иганятися яюся, яєшся, док. Багато бігаючи, втомитися. II виган ятися я/юся, я/єшся, недок., ви/гнатися, ви/женуся, ви/женешся, док. 1) Виростати високим, дуже витягуватись у процесі росту. 2) тільки недок. Пас. до виганяти …   Український тлумачний словник

  • вигнати — див. виганяти …   Український тлумачний словник

  • вигонити — див. виганяти …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»